/Files/images/osv.pn…



/Files/images/osv.pn…



/Files/images/banner…



/Files/images/ьмы1.j…

/Files/images/ banner…
Промислова Фармація
Відеоінструкція для вступу 2019

Національно-патріотичне виховання

/Files/images/5656.jpg

             ПАТРІОТИЗМ починається з любові до людини.

                                   ПАТРІОТИЗМ починається з колиски.

                                                                                                          В.О. Сухомлинський

Заходи

щодо реалізації концепції національно-патріотичного виховання  2018/2019 навчального  року

Національно-патріотичне виховання - складова загального освітнього процесу.

Мета національно-патріотичного виховання – створення умов щодо виховання молодої людини – громадянина і патріота України – конкретизується через систему виховних завдань.

Стратегічне завдання у реформуванні національної системи освіти України-

розвиток особистості.

Особистості якої:

•         високоосвіченої, інноваційної,

•         творчої, патріотичної,

•         комунікативної, здатної на адекватні відповіді викликам.

Важливим пріоритетом виховання є формування ціннісного ставлення до Батьківщини, народу, держави.

Класним керівникам необхідно:

1.     Удосконалити зміст, форми виховної роботи.

2.     Посилити виховне спрямування кожного уроку.

3.     Бути відвертим, емоційним, оптимістом та мати активну патріотичну позицію.

4.     Переглянути і замінити неефективні форми виховного впливу.

5.     Активізувати проведення екскурсій  і походів по місцях бойової і трудової слави.

6.     Вивчати, досліджувати і втілюються в життя  кращі традиції й звичаї українського

      народу, свята, фольклорно-календарні традиції.

7.     Виховувати засобами історії, тобто реальними подіями, фактами про виникнення, становлення і розвиток свого народу, нації.

Як посилити виховний вплив на кожного учня?

•         Індивідуалізація виховної роботи (знання та вміле врахування вікових і психологічних особливостей дітей).

•         Максимальне охоплення учнів дорученнями.

•         Активна робота учнівського самоврядування. Участь лідерів у всіх заходах школи, району.

•         Максимальна участь учнів школи у підготовці та проведенні заходів.

•         Об’єднання зусиль лідерів учнівського з психологом і соціальним педагогом при підготовці та проведенні різноманітних заходів.

Головною метою виховання особистості є підготовка учнів до повноцінного суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина, трудівника, громадського діяча, сім'янина, товариша.

 

Сучасні наукові дослідження доводять, що виховання є глибоко національним за своєю суттю, змістом, характером. «Національне виховання, -як зазначала українська громадська, культурно-освітня діячка, педагог Софія Русова (1856-1940), - забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а, значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів...»

Основні завдання виховної діяльності сучасних закладів освіти визначені Законами України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»; указами Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», від 24.03.2015 № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни», від 12.06.2015 № 334/2015 «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», від 12.08.2015 № 471/2015 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру», від 13.10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», від 09.11.2015 № 633/2015 «Про відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи», від 03.12.2015 № 675/2015 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України», від 30.12.2015 № 731/2015 «Про відзначення у 2016 році Дня Соборності України», від 22.01.2016 № 17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років», від 15.03.2016 № 94/2016 «Про відзначення 20-ї річниці Конституції України», від 08.04.2016 № 130/2016 «Про відзначення у 2016 році Дня пам’яті та примирення і 71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні»; постановами Верховної Ради України від 12.05.2015 № 373-VIII «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», від 22.07.2015 № 524 «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань національно-патріотичного виховання»; розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 998-р «Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2020 року», від 25.12.2015 № 1400-р «Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2016 рік», від 13.01.2016 № 3-р «Про затвердження плану заходів із відзначення у 2016 році Дня Соборності України», від 05.05.2016 № 348-р «Про затвердження плану заходів щодо вшанування Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу», від 11.05.2016 № 372-р «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 20-ї річниці Конституції України», від 27.05.2016 № 418-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік», наказах Міністерства освіти і науки України від 28.05.2015 № 582 «Про схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах», від 16.07.2015 № 768 «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти».

Завдання сучасної системи виховання, які випливають із суспільних потреб сьогодення, полягають у реальному переході до педагогічної творчості та індивідуального впливу, у переорієнтації учнівських і педагогічних колективів на гуманізацію виховання, створення умов для цілеспрямованого систематичного розвитку людини як суб'єкта діяльності, особистості, індивідуальності.

Основним документом щодо національно-патріотичного виховання підростаючого покоління є Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015. Відповідно до положень зазначеної Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання визначено: громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне й духовно-моральне виховання.

Завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого смислу, тобто сприймалися не лише розумом, а й «серцем».

Для цього слід чітко усвідомлювати завдання національно-патріотичного виховання:

-         утвердження в свідомості й почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

-         виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

-         утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

-         культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;

-         формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

-         усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

-         підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя тощо.

Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та використання її у повсякденному спілкуванні повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище має значний вплив на формування учня-громадянина, патріота України.

Метою заходів у сфері національно-патріотичного виховання дітей та молоді в навчальних закладах є сприяння набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, виховання їх у дусі патріотичного обов'язку.

Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання повинні обиратися, враховуючи вікові особливості учнів, їх уподобання й інтереси, можливості спілкування в мережі Інтернет, традиції навчальних закладів й місцевих громад, можливості партнерів.

Популярними нині формами національно-патріотичного виховання є: інтерактивна патріотична зарядка; творчий проект «Алфавіт мого міста»; тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня; майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів; колективна гра зі створення панно «Україна – моя країна!»; авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва); гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»; звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»; патріотичний флеш-моб; презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми; зустрічі з цікавими земляками-патріотами; акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»; реконструкція історичних подій; виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних); портфоліо родинних реліквій і/чи традицій; написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста); станційні ігри (квест «Знайди Декларацію – врятуй незалежність»); створення інфографіки (шевронів, подій); «живий музей»; реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій); конкурси есе, біографічних розвідок; тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі); флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України); лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання); кастинг і розучування патріотичних пісень тощо.

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими вміннями шанобливого й відповідального ставлення, формуванню у них соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.

 

У Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 100 ім. А.С.Макаренка Харківської міської ради Харківської планування виховної діяльності в школі традиційно здійснюється у вигляді “ключових” комплексних справ (КТС), що дає змогу використовувати нетрадиційні форми виховної роботи, оновлювати їх, а також дозволяє кожній дитині виявити та розвинути свої здібності, ініціативу, бути самостійним, робити свій внесок у шкільну справу. Крім загальношкільних, у первинних колективах проводяться класні справи з опорою на учнівський колектив, сім’ю, громадськість. Важливим видом роботи шкільної організації є розробка та проведення різноманітних шкільних акцій, творчих конкурсів, оглядів, фестивалів, тематичних та предметних тижнів. Лідери учнівського самоврядування беруть активну участь в організації  та проведенні комунарських зборів, організують та проводять тематичні «колосвітки», конкурси стіннівок ти плакатів, конкурси-огляди. Основним напрямом виховної роботи з учнями на сучасному етапі є національно-патріотичне і  громадянське виховання.

        Згідно календарю знаменних та пам'ятних дат України проводяться тематичні уроки, виховні години та різноманітні позакласні заходи до Дня національного прапора, Дня ветерана, Дня визволення України від фашистських загарбників, Дня Українського козацтва, Дня пам’яті жертв голодоморів - Всеукраїнська акція «Засвіти свічку»,  Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, Дня пам’яті Героїв Крут, Дня Небесної сотні.

      Велика робота з національно-патріотичного та громадського виховання проводиться у шкільних музеях.

В музеї «Українська світлиця»проводяться екскурсії «Життя і побут наших предків», «Живопис Слобожанщини», «Видатний педагог Григорій Сковорода». Крім основної народознавчої експозиції, з ініціативи учнів відкрита експозиція «Війна…Вдячність та пам'ять». В ній представлені матеріали зібрані учнями 5-10 класів у межах конкурсу «Ордени та медалі моєї сім’ї».  Експозиція постійно доповнюється матеріалами з сімейних архівів, творчими роботами учнів школи. У музеї проводяться зустрічі з учасниками Другої світової війни, ветеранами виробництва, відзначається День ветерана, День партизанської слави, традиційні народні та релігійні свята.

Активну роботу ведуть екскурсоводи та пошукова група музею Антона Макаренка. Проводяться екскурсії для  першокласників, ветеранів війни, учасників семінарів, які проводяться на базі школи.  Пошуковою групою музею Макаренка постійно проводиться робота з поповнення музейного фонду, розроблені нові тематичні екскурсії "Антон Макаренко: традиції та сучасність", "Ім'я Макаренка на мапі світу".

 Зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни традиційні для нашої школи. Ці зустрічі відбуваються в класах під час проведення тематичних виховних годин, в музеї "Українська світлиця", під час загальношкільних виховних заходів, концертів, конкурсів.

Учні школи ведуть волонтерську роботу, відвідують ветеранів удома, на уроках малювання створюються вітальні листівки для жителів мікрорайону до різних державних свят.

Протягом року учні беруть участь у різноманітних спортивних змаганнях. Проводяться «Козацькі ігри» для учнів середньої та старшої школи та «Веселі козачата» для молодших класів..

Ветерани війни та виробництва, діти війни запрошуються на різноманітні шкільні свята, концерти, урочисті заходи. В травні 2017 року був проведений концерт-конкурс «Рядки, обпалені війною…», святкові лінійки пам’яті для початкової та основної школи, підготовлений флешмоб «Квітка пам’яті».

У вересні в усіх класах школи проводяться уроки миру до Всесвітнього дня миру. В 2017 році учні 3-10 класів на уроках малювання та праці створювали власний символ миру. Колективна робота учнів 8 класів посіла І місце на районному конкурсі, що проводився Комітетом у справах молоді, сім’ї та спорту. Також діти взяли активну участь в акції до Дня  Захисника України  - «Оберіг для захисника». Створені в межах акції поробки, нитяні кукли та інші сувеніри були передані до методичного центру.

До Дня Захисника України традиційно проводяться святкові тематичні класні години та загальношкільні лінійки.

В листопаді проводяться заходи до Дня гідності: тематичні виховні години-зустрічі з батьками учасниками АТО.

2017 році відзначається 100-річчя початку подій Української революції 1917-1921 років. З метою збереження пам’яті про цю історичну подію, вшанування пам’яті її учасників рекомендуємо провести:

практичні конференції, семінари, круглі столи, тематичні уроки, лекції, бесіди, присвячені подіям та постатям Української революції 1917-1921 років;

експозиції та виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, спрямованих на донесення інформації про події Української революції 1917-1921 років, підвищення інтересу до історії України у молоді;

«тижні історії» з відвідуванням учнями сучасної експозиції Музею Української революції 1917-1921 років Національного музею історії України.

На початку грудня всі учні школи беруть участь у конкурсі виразного читання патріотичного вірша до Дня Збройних сил України, заключний етап якого проходить 6 грудня в актовій залі.