До сайту Державної служби якості освіти України

До сайту Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації

До офіційного сайту Департаменту освіти Харківської міської ради

До офіційного сайту Комунального закладу

До сайту Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради

До сайту Українського Центру оцінювання якості освіти

До сайту Молочної фабрики дитячого харчування

До сайту Електронної реєстрації до закладів загальної середньої освіти

Сторінка соц. педагога

Графік роботи соціального педагога

Привалової Наталії Іванівни

комунального закладу "Харківський ліцей №100 Харківської міської ради"

Дні тижня	З __ год.	По _год.	Прим.
Понеділок	15.00	17.00
Вівторок	15.00	17.00
Середа	15.00	17.00
Четвер	15.00	17.00
П’ятниця	15.00	17.00
тел. 0674756776

ГРАФІК КОНСУЛЬТАЦІЙ

соціального педагога

Дні тижня	Інтервали робочого часу
Дні тижня	з________год	по________год
Вівторок	15.00	17.00
Четвер	15.00	17.00

Графік проведення годин соціального педагога на 2023-2024 рік

Основні напрямки роботи:

Соціально-педагогічна діяльність є різновидом багатьох видів діяльності. Вона спрямована на досягненні певних цілей та результатів, які зумовлюються метою конкретної діяльності.

Напрямки роботи безпосередньо впливають на функцію соціально педагогічної діяльності.

Комунікативна функція. Забезпечує налагодження взаємодії особистості, соціальної групи та державних і недержавних організацій, що виступають клієнтами, волонтерами, спонсорами та партнерами в соціально-педагогічній роботі.

Організаторська функція. Характеризує соціально-педагогічну діяльність з точки зору соціального менеджменту, що полягає в структуруванні, плануванні, розподілі видів професійної діяльності та координації роботи з різними соціальними інститутами та представниками споріднених професій - теоретичні засади організаторської діяльності соціального педагога.

Прогностична функція. Виконує змістовно-цільові та організаційні – методичні завдання. В першу чергу це передбачення результатів зусиль соціального педагога щодо різних аспектів його професійної діяльності. Також це ідеальне "програвання варіантів' різноманітних технологій соціально-педагогічної діяльності та вибір серед них тих, що зможуть забезпечити максимальну результативність за розумних витрат зусиль і часу.

Охоронно-захисна. Спрямована на відстоювання прав та інтересів дітей і молоді на основі державних та міждержавних документів, з метою забезпечення для неповнолітніх та молоді гарантованих їм прав та умов життєдіяльності - основні права підлітків та молоді закріплені в міждержавних документах.

Діагностична функція. Покликана виявляти окремі соціальні аномалії в певному мікросоціумі конкретизувати проблеми дитини, особливості дитини чи певної групи.

Попереджувально-профілактична робота. Має за мету, виявлення, запобігання та обмеження асоціальних явищ, забезпечення умов для формування соціально позитивної спрямованості особистості.

Корекційно-реабілітаційна функція. Полягає в роботі по зміні та вдосконаленню особистих якостей дитини, розвитку потенційних можливостей осіб з функціональним обмеженням, активне залучення їх до участі в суспільному житті.

Нормативно-правова документація

Лист МОН від 22.05.2018 № 509 "Положення про психологічну службу системи освіти України"

Лист МОН від 24.07.2019 № 1/9-477 "Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України"

Соціальний паспорт закладу освіти

Соціальний паспорт класу

Соціальний паспорт учня на обліку

Форма акту обстеження житлово-побутових умов

Приклад повідомлення про дитину, сім'ю (особу), яка перебуває у складних життєвих обставинах

Приклад повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження аюо стосовно якої існує загроза його вчинення

Алгоритм дій закладу освіти щодо ведення актів обстеження житлово-побутових умов проживання дитини

Алгоритм виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення

Пам'ятка щодо забезпечення пільгами дітей пільгового контингенту в закладах освіти

За участю соціального педагога організована робота з соціального захисту дітей пільгових категорій,

до яких належать:

діти, позбавлені батьківського піклування;
діти-сироти;
діти-напівсироти;
діти, батьки яких загинули під час виконання службових обов'язків (загиблі під час виконання службових обов’язків працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці, шахтарі, журналісти);
діти із малозабезпечих сімей;
діти, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
діти з інвалідністю;
діти із багатодітної сім’ї;
діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст. 135 Сімейного кодексу України (зі слів матері);
діти, батьки яких є або були учасниками антитерористичної операції (АТО/ООС);
дітей, які постраждали в наслідок воєнних дій та збройних конфліктів (АТО/ООС).

Основні завдання :

створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту;
допомога в розвитку творчих і потенціальних здібностей дітей;
соціальний захист дітей пільгового контингенту.

Діти, позбавлені батьківського піклування – діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав . Документом, який підтверджує статус дитини, є рішення суду (Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який набув чинності 13 січня 2005 р. ст. 1).

Діти –сироти – це діти, батьки яких померли або загинули (Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який набув чинності 13 січня 2005 р. ст. 1).

Дітина-напівсирота – це дитина (до 18 років), що втратила одного з батьків (матір чи батька).

Діти, батьки яких загинули під час виконання службових обов'язків – це діти, батьки яких загинули під час виконання службових обов’язків, а саме: працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці, шахтарі, журналісти).

Діти з малозабезпечених сімей. Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї (ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогумалозабезпеченим сім’ям» від1 червня 2000 року N 1768-III зі змінами та доповненнями).

Діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС . Документ, який підтверджує статус дитини, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС – посвідчення, яке надає право користуватися пільгами і компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими законодавчими актами.

До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які:
евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутрішньоутробного розвитку;
проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року в зоні безумовного (обов'язкового) відселення;
проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення;
проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю;
народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я України.

Дитина з інвалідністю – дитина зі стійким розладом функцій організму спричиненими захворюванням, травмою або вродженими вадами розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту (ст.1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Документ, який підтверджує статус дитини з інвалідністю – медичний висновок лікарсько-консультативних комісій дитячих обласних, багатопрофільних міських лікарень, спеціалізованих лікарень, диспансерів, де діти перебувають на диспансерному обліку та спеціалізованому лікуванні та інші заклади охорони здоров’я або посвідчення, що підтверджує статус дитини з інвалідністю.

Діти з багатодітної сім’ї. Багатодітна сім'я - сім'я, що складається з батьків і трьох та більше дітей (до складу багатодітної сім’ї входять також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років)

Діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст. 135 Сімейного кодексу України (зі слів матері). Для підтвердження статусу дитини необхідна довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини проведена згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України.

Сімейний кодекс України. Стаття 135. Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. (Абзац перший частини першої статті 135 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010)

У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина. (Абзац другий частини першої статті 135 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI від 16.04.2009)

Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім’я, по батькові дитини і відомості про батьків. (Частина друга статті 135 в редакції Закону N 2398-VI від 01.07.2010).

Перелік документів, які необхідно надати для включення до списків дітей пільгового контингенту:

На дітей-сиріт:

ксерокопія свідоцтва про народження або по досягненні 14-річного віку – паспорту дитини;
ксерокопія ідентифікаційного коду дитини або опікуна;
ксерокопія Єдиного квитка;
ксерокопія паспорта опікуна;
ксерокопії свідоцтв про смерть батьків;
довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини проведена згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України (у випадку, якщо батько був записаний зі слів матері);
ксерокопія рішення райвиконкому/суду про призначення опіки, про закріплення житла та/або майна, рішення судів з різних питань;
довідка з місця проживання;

На дітей, позбавлених батьківського піклування:

ксерокопія свідоцтва про народження або по досягненні 14-річного віку – паспорту дитини;
ксерокопія ідентифікаційного коду дитини;
ксерокопія Єдиного квитка;
ксерокопія паспорта опікуна;
ксерокопія рішення райвиконкому/суду про призначення опіки, про закріплення житла та/або майна, рішення судів з різних питань;
довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини проведена згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України (у випадку, якщо батько був записаний зі слів матері);
довідка з місця проживання;

На дітей-напівсиріт:

ксерокопія свідоцтва про народження або по досягненні 14-річного віку–паспорту дитини;
ксерокопія свідоцтва про смерть одного з батьків;

На дітей, реєстрацію яких проведено згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України (зі слів матері):

ксерокопія свідоцтва про народження дитини або по досягненні 14-річного віку–паспорта дитини;
довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини проведена згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України;

На дітей, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС:

ксерокопія свідоцтва про народження дитини або по досягненні 14-річного віку–паспорта дитини;
ксерокопія посвідчення, що підтверджує статус дитини, постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

На дітей з інвалідністю:

ксерокопія свідоцтва про народження дитини або по досягненні 14-річного віку–паспорта дитини;
ксерокопія посвідчення, що підтверджує статус дитини з інвалідністю (з поновленим терміном) або медичного висновку про встановлення статусу «дитини з інвалідністю»;

На дітей з багатодітних сімей

ксерокопія свідоцтва про народження дитини або по досягненні 14-річного віку–паспорта дитини;
ксерокопія посвідчення дитини з багатодітної родини;
довідка про склад родини, видана житлово-комунальною організацією;

На дітей з малозабезпечених сімей:

ксерокопія свідоцтва про народження дитини або по досягненні 14-річного віку–паспорта дитини;
довідка з управління праці та соціального захисту населення про те, що родина отримує допомогу як малозабезпечена (довідка видається родині на півроку);

На дітей, батьки яких загинули під час виконання службових обов’язків (військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ, журналісти, шахтарі):

ксерокопія свідоцтва про народження дитини або по досягненні 14-річного віку–паспорта дитини;
посвідчення, що підтверджує статус дитини;

Профілактика правопорушень.

Методичні рекомендації для батьків

Принципи взаємовідносин дорослих та дітей

Принцип рівності. Світ дітей та світ дорослих рівноправні частинки світу людини.

Принцип діалогічності. Світ дитинства являє собою особливу цінність для дорослих: діалог двох світів (дітей та дорослих) складає навчально – виховний процес, в якому навчання є рухом складової світу дорослого, в світі дитинства, а виховання – рух складової світу дитинства в світі дорослому.

Принцип співіснування. Світ дитинства і світ дорослих повинен підтримувати взаємний суверенітет, виходячи з ідеї невтручання, не нав’язування одне одному своїх цінностей і законів. Будь яка акція дорослих або дітей не повинна завдавати шкоди ні одній стороні.

Принцип свободи. Надання світу дитинства повної свободи у виборі власного шляху. Дорослі забов’язані оберігати життя та здоров’я дітей.

Принцип взаємного розвитку. Процес розвитку світу дітей йде паралельно з розвитком світу дорослих. Аномалією процесу розвитку являється зупинка самоактуалізації, як дитини , так і дорослого (Роджерс).

Принцип єдності. Світ дитинства і світ дорослих не складають двох розмежованих світів, але складають єдиний світ людей.

Принцип прийняття. Особливості будь якої людини повинні сприйматися іншими людьми такими, якими вони є. Відносини повинні складатися тільки на основі безспірної любові. Ненависть може проявлятися тільки по відношенню до вчинку, а не людини, так як людина більше ніж її негативний вчинок.